...даже когда ее не ждали и не звали.
Там тиша і печаль. Безмежний спокій
Кладовища нездійсненних надій.
Ти про повернення назад не мрій -
У день вчорашній не ведуть дороги.

І як не озирайся на всі боки,
І, хоч іди, хоч на дорозі стій -
Не знайдеш на землі притулок свій,
Не знімеш із прийдешнього навроки.

Така печаль... І тиша навкруги,
Лиш підмиває річка береги,
І та дорога на очах зникає.
Здавалось, що вона веде до раю,

Та все одно була тобі не до снаги.
І ти один. Тому і тиша навкруги.

@темы: стихи